м.Дніпро ДНЗ № 20








Доктор радить, консультує, інформує

Сестра медична старша дошкільного навчального закладу зобов’язана:

1. Проводити медичні огляди дітей при прийомі в дошкільний навчальний заклад та здійснювати медичний контроль за перебігом періоду адаптації;

2. Здійснювати щоденні огляди дітей щодо виявлення у них ознак захворювань;

3. Оглядати дітей 1 раз у місяць стосовно виявлення педикульозу, грибкових захворювань, корости та інших захворювань шкіри;

4. Брати участь у плануванні та проведенні обов’язкових медичних оглядів;

5. Проводити аналіз стану здоров’я дітей за результатами обов’язкових медичних оглядів, розробляти план оздоровлення, здійснювати контроль за виконанням рекомендацій фахівців;

6. Складати план проведення профілактичних щеплень та забезпечувати його виконання;

7. Передавати дані про проведені профілактичні щеплення та результати обов’язкових медичних оглядів у лікувально-профілактичні заклади за місцем проживання та спостереження дитини;

8. Інформувати батьків і педагогічний персонал про лікувально-профілактичні заходи, проведення яких передбачається, їх результати, в тому числі профілактичні щеплення та обов’язкові медичні огляди;

9. Надавати невідкладну медичну допомогу дітям, організовувати їх госпіталізацію у разі наявності показань;

10. Вести облік медичного обладнання, лікарських засобів та виробів медичного призначення, імунобіологічних препаратів, дотримуватись правил і термінів їх зберігання та використання, забезпечувати своєчасне поповнення;

11. Здійснювати постійний контроль за якістю продуктів харчування та готових страв, технологією приготування їжі, умовами її зберігання і дотриманням термінів реалізації, виконанням норм харчування (систематично проводити розрахунок хімічного складу та калорійності харчового раціону);

12. Брати участь у складанні щоденного меню, контролювати закладку і правильність кулінарної обробки продуктів, вихід страв, смакові якості їжі, санітарний стан харчоблоку та проводити щоденний огляд працівників харчоблоку;

13. Здійснювати контроль за організацією рухового режиму дітей, проведенням оздоровчо-фізкультурних заходів і їх впливом на організм дитини, за проведенням заходів щодо загартування;

14. Забезпечувати контроль за дотриманням режиму дня та навчальних навантажень згідно з віком дитини; профілактику травматизму, спалахів гострих кишкових інфекцій і харчових отруєнь, отруєнь рослинами та грибами;

15. Здійснювати заходи щодо ізоляції хворих дітей та спостереження за дітьми, які були в контакті з інфекційними хворими, та проводити протиепідемічні заходи в порядку, встановленому МОЗ України;

16. Здійснювати контроль за своєчасністю проходження обов’язкових медичних оглядів працівниками дошкільного навчального закладу;

17. Проводити бесіди та лекції з дітьми, батьками та працівниками дошкільного навчального закладу щодо здорового способу життя, профілактики травматизму, інфекційних захворювань, у тому числі СНІДу та захворювань, що передаються статевим шляхом;

18. Підвищувати свою кваліфікацію;

19. Вести  обліково-звітну та медичну документацію у порядку, встановленому МОЗ України.

 

Керується такими законами та наказами:

І.Закон України “Про дошкільну освіту” (ст.35)

ІІ.Постанови Кабінету Міністрів України:
від 26.08.2002 №1243 “Про невідкладні питання діяльності дошкільних та       інтернатних навчальних закладів”;
від 22.11.2005 №1591 ” Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах”;
від 22.06.2005 №507 “Про внесення змін до пункту 1 постанови КМУ від 26.08.2002 №1243″;

ІІІ.накази МОН України:
від 21.11.2002 №667 “Про затвердження Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах”;
від 25.07.2005 №431 “Про внесення змін до Порядку встановлення плати для батьків за перебування дтей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах”;

спільні накази МОН, МОЗ України:
від 01.06.2005 №242/329 “Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах”;
від 17.04.2006 №298/227 “Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах”;

інструктивний лист МОН України від 21.06.2007 №1/9-394 “Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах”

  • закон України “про дитяче харчування”
  • лист МОН України від 13.04.2006 №1/9-228 “Про харчування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування у загальних навчальних закладах”
  • наказ МОН, МОЗ України від 15.08.2006 №562/563 “Про невідкладні заходи з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах
  • Наказ “Про забезпечення дітей організованих колективів водою гарантованої якості” від 25.01.2005 №37
  • Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи”

Наказ МОН, молоді та спорту України від 23.05.2012 №1/9-396 “Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах”.

 

Профілактика грипу та інших гострих респіраторних інфекцій

У зв’язку з загрозою можливого спалаху захворювань на гострі респіраторні інфекції (ГРІ) Міністерство охорони здоров’я України нагадує усім жителям України про основні методи профілактики захворювання.

ГРІ – це велика група гострих вірусних захворювань, які характеризуються повітряно-краплинним шляхом передачі та переважним ураженням верхніх дихальних шляхів. 
Грип є найбільш поширеним гострим респіраторним вірусним захворюванням, особливість якого у надзвичайно швидкому поширенні і вираженій інтоксикації. Механізм передачі вірусу грипу - повітряно-краплинний.

Грип може призвести до тяжких ускладнень з боку легеневої, серцево-судинної, нервової, ендокринної систем.

Профілактичні заходи спрямовані насамперед для підвищення резистентності організму до дії збудників грипу, а також інших ГРІ та ГРЗ.

Ефективними, особливо у період підвищення захворюваності, фахівці відзначають наступні методи профілактики:

- повноцінне харчування з включенням вітамінів у природному вигляді;

- загартовування та часте провітрювання приміщень;

- вживання загальнозміцнюючих та тонізуючо-імуномодулюючих препаратів та препаратів цілеспрямованої імуностимулюючої дії.

Високоефективними є рекомендації загального санітарно-гігієнічного спрямування, зокрема:

- часто мити руки з милом, особливо після відвідування;

- прикривати ніс та рот хустинкою (або одноразовими серветками), особливо при кашлі та чиханні;

- широко застосовувати засоби нетрадиційної (народної) медицини, гомеопатичні препарати, оксолінову мазь.

На що необхідно звернути увагу.

Існують деякі особливості клінічного перебігу грипу у різних вікових групах.

У дітей молодшого віку передусім можуть з’явитися симптоми нейротоксикозу навіть на тлі субфебрільної температури тіла. У осіб похилого віку на тлі ГРВІ загострюються серцево-судинні захворювання, активуються хронічні вогнища інфекції, що суттєво впливає на клінічні прояви грипу.

Захворювання здебільшого починається гостро, з проявів загальної інтоксикації (озноб, відчуття жару, сильний головний біль, біль в очах). Хворого турбують загальна слабкість, ломота в попереку, крижах, суглобах, м'язовий біль, порушується сон. Привертає увагу вигляд обличчя хворого: гіперемія, одутлість, блискучі очі — загалом воно нагадує обличчя заплаканої дитини. Інкубаційний період при грипі коливається від декількох годин до 3 діб.

Здебільшого на другу добу хвороби з'являється сухий кашель, починає турбувати біль у грудях. На 3-5 добу кашель м'якшає, з'являється незначна кількість слизового мокротиння. Носове дихання порушене через набряк слизової оболонки.

Вже в перші години температура тіла може сягати 39-40°С, утримуватись на такому рівні 2-3 доби. Проте, якщо в подальшому гарячка продовжується або розвивається її друга хвиля (загалом триває довше 5-7 діб), це свідчить про розвиток бактеріальних ускладнень.

Лікування ГРВІ та грипу є складною проблемою, тому його має визначати лікар. Не потрібно займатись самолікуванням, це небезпечно! При своєчасному і правильному лікуванні хвороба закінчується повним одужанням.

Доброго Вам здоров’я!

Вакцинація – важливий засіб протидії грипу

Одним з найбільш ефективних специфічних засобів профілактики грипу являється, безумовно, вакцинація. Вакцинопрофілактику слід проводити не менш ніж за два-три тижні до початку епідемії, щоб у організму був час для формування імунітету. Вакцин від грипу сьогодні існує багато. Головна вимога до них – це відновлена формула. Вакцини повинні щороку мінятися, тобто додаватися до складу нові штами вірусу. Купуючи вакцину в аптеках, слід пам’ятати, що термін її дії – один рік.

Грип дуже шкідливий розвитком ускладнень, тому виділені певні групи населення, яким рекомендовано щеплення у першу чергу. Це дорослі і діти, які мають хронічні захворювання або послаблену імунну систему, а також люди старші 65 років. Першочергової вакцинації також потребують особи, які за родом своїх занять кожного дня піддаються підвищеному ризику зараження інфекцією (лікарі, педагоги, робітники транспорту). Слід додати, що щеплення не гарантує стовідсоткового захисту від грипу. Тобто, захворіти можна так само, як і без щеплення, але перебіг хвороби буде значно легший, без ускладнень.

До неспецифічної профілактики грипу відносяться такі заходи: слід звернути увагу на запобігання пасивному курінню. Доведено, що діти з родин, у яких курять, частіше хворіють на грип та інші ГРВІ. Важливо привчити дітей мити руки. Рекомендується при поверненні додому обов’язково вимити руки, а до того не доторкатися очей та носа.

Потрібно також пам’ятати, що імунітет складається не тільки з фізичної складової, але й психологічної. Депресія, негативні емоції, пригніченість, невдоволеність – перебуваючи у такому стані, людина «притягує» до себе хвороби. Тому важливу роль у боротьбі з недугами відіграє психологічний стан та душевна рівновага – відчуття гармонії та гарний настрій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 
ХАРЧОВЕ ОТРУЄННЯ
Батьки часто впадають в паніку, якщо їхню дитину нудить, у неї діарея або блювота, маючи на увазі, що це ознаки отруєння. На щастя, харчове отруєння трапляється не так часто, тому що причиною діареї або блювоти може бути проста вірусна інфекція, яку діти можуть підхопити в дитячому садку або в школі. Якщо дитина перебуватиме у групі ризику сильних отруєнь, батькам слід навчитися розпізнавати ознаки отруєння і запобігати їх.
 

 
ГРИП
Грип – гостре інфекційне захворювання. Збудником захворювання є вірус, а джерелом – хворі на грип. Збудник захворювання проникає в організм людини повітряно-крапельним шляхом, через заражені предмети загального користування, столовий посуд та ін.
 

 
 
ДИСБАКТИРіОЗ   КИШЕЧНИКА
Дисбактеріоз є дуже поширеним станом організму. Він не вважається самостійним захворюванням.
 Дисбактеріоз представляє собою порушення динамічної рівноваги між мікрофлорою шлунково-кишкового тракту і впливом різних факторів навколишнього середовища.
 У кишечнику в нормі існує оптимальне співвідношення кишкової палички, гнильних бактерій, анаеробних і аеробних лактобацил, а також ентерококів і дріжджоподібних грибків. Цей стан носить назву еубіоз.
 Ці бактерії розщеплюють їжу, що попадає в кишечник. Тільки після цього вона може всмоктуватися в кров. Без допомоги цих бактерій організм людини не здатний засвоювати багато поживних речовин. Для дисбактеріозу характерно зміна не тільки кількості, але і якості мікрофлори. Досить часто це може чинити негативний вплив на функцію кишечника.
Симптоми дисбактеріозу кишечника
 Симптоми дисбактеріозу є неспецифічними. Це можуть бути: відрижка, нудота, печія. Іноді при цьому з’являються неприємний запах з рота, неприємний присмак у роті, може навіть триматися субфебрильна температура. У деяких людей виникають алергічні реакції на нешкідливі продукти.
 Зазвичай пацієнти при дисбактеріозі кишечника також скаржаться на відчуття дискомфорту в животі і підвищене газоутворення. Їх починають турбувати різні порушення стільця: проноси, запори або нестійкий стілець. Деякі люди відзначають болі в животі.
 Потрібно знати, що дисбактеріоз завжди приводить до збільшення перебігу різних хронічних захворювань травного тракту. З цієї причини вкрай важливо вчасно діагностувати і почати лікувати дисбактеріоз.
Причини дисбактеріозу
 Безконтрольне застосування сильних антибіотиків. Вони вбивають корисні кишкові бактерії.
 Наявність у кишечнику паразитів або хвороботворних мікробів (дизентерія, сальмонельоз, вірусні захворювання). Вони виділяють речовини, які також вбивають корисних мікробів.
 
Постійне перебування в стані стресу і несприятлива екологія.
 Наявність різних хронічних і функціональних захворювань органів і систем. Особливо це стосується органів шлунково-кишкового тракту. Неправильне харчування, коли організм отримує недостатньо речовин, що сприяють зростанню корисних мікробів. У їжі можуть також знаходитися речовини, що вбивають корисні бактерії. До цього призводять строгі дієти, брак кисломолочних продуктів і рослинної клітковини, вживання в їжу консервантів.
Діагностика дисбактеріозу
 При виникненні проблем з травним трактом необхідно звернутися до фахівця. Перш за все, лікар вислухає скарги пацієнта і проведе огляд. Велику увагу потрібно приділити супутнім захворюванням. Крім того, лікар повинен обов’язково призначити лабораторне дослідження калу. Виконується посів на дисбактеріоз , який показує, скільки і яких мікробів мається на кишечнику. Склад мікрофлори кишечнику є індивідуальним у кожної людини. Він знаходиться в залежності від віку пацієнта, з’їденої їжі, і навіть від пори року.
 Існує два способи лабораторного дослідження дисбактеріозу кишечника . Бактеріологічне дослідження дозволяє визначити від 14 до 25 видів мікроорганізмів. Однак це становить всього 10% від загального числа мікроорганізмів. Результати такого дослідження готові тільки через тиждень. Цей час потрібний для вирощування бактерій на живильних середовищах. Достовірність результату такого аналізу залежить і від термінів доставки матеріалів та якості середовищ. Деякі види мікробів досить складно вирощувати.